Якщо вашій дитині 1,6 - 3 роки

/Files/images/Fotolia_Kleinkinder_Puzzeln_37310729_M.jpg

Ось вашій крихітці виповнилося 1,6 рочки. У цьому віці починає закладатися характер та форма поведінки дитини, формуються життєво важливі функції мозку. Значно зростає рухова активність малюка. Виникають перші почуття: ніжність, радість.


Важливими психічними новоутвореннями раннього віку є виникнення мови та наочно-дієвого мислення. Мислення діток у цей період засноване на безпосередньому сприйманні предметів та практичних діях з ними. Ручки Вашої крихітки ще такі маленькі, але вже сприяють розвитку інтелекту, який у цей період проходить "сенсомоторну" стадію. Іншими словами, зрозуміти, збагнути та накопичити знання можна лише дослідним шляхом.

А отже, у періоді раннього дитинства основною діяльністю є предметно-маніпулятивна. Саме з виникненням цієї діяльності психологи пов’язують так званий період "руйнування", коли дитина починає цікавитися речами в шафах та на полицях, розбирає та псує іграшки, рве книжки. У такий спосіб маленькі дослідники вивчають навколишнє середовище, яке раніше тільки спостерігали. Для малюків цього віку найбільш корисними будуть самонавчаючі (автодидактичні) іграшки: мотрійки-складанки, різноманітні вкладиші, пірамідки. Малюки 2-3 років вже можуть розрізнити: 5 форм (круг, квадрат, трикутник, прямокутник, овал) та 8 кольорів ( червоний, жовтий, синій, зелений, білий, чорний, фіолетовий, оранжевий). Отже, маніпулювання з предметами вчить малюків співвідносити предмети за формою, кольором, величиною, знайомить із властивостями та якостями предметів. У процесі навчання дітей предметних дій надзвичайно важливо побачити можливість переходу від спільних дій до частково-розподілених, а від них – до самостійних дій дитини. Успішне оволодіння предметною діяльністю є основою для розвитку ігрової та продуктивної (малювання, ліплення, конструювання) діяльності.


Активно розвиваються увага та пам’ять маленьких карапузів. Якщо у 1,6 роки дитина може займатись одним видом діяльності 4-5 хвилин, то у 3 роки цей час зростає до 7-10 хвилин. Але характер уваги ще мимовільний - примусити дитину бути уважною неможливо, а от зацікавити можна. Пам’ять поки ще теж мимовільна, але те, що викликало сильні враження запам’ятовується краще. Впізнати та запам’ятати карапуз може тільки те, що йому сподобалося або запам‘яталося „само по собі”. Розвиток образної пам’яті виявляється в тому, що малюк тепер не тільки впізнає, а й згадує предмети та явища, які відсутні у даний момент. А це - основа для розвитку творчих здібностей дитини. Так, дитина може малювати плями та лінії різного кольору, удаючи що це собачка або машина. Роль дорослого полягає у тому, щоб не тільки підтримати творче натхнення дитини, а й похвалити. Але на жаль, малюк ще не цінує своїх малюнків. Він намалює, а потім зіжмакає і розірве малюнок з однаковим задоволенням.


На цьому віковому етапі умілі ручки допомагають дитині ще й краще контролювати свої рухи. Вперше малюк починає виконувати послідовні та цільові дії – погладжує іграшку, яка впала, натискає на кнопки телефону, відкриває та закриває кришечки. Проте, у зв’язку з тим, що увага, сприймання та пам’ять малюка ще мимовільні, він не може припинити будь-яку дію одразу чи виконувати кілька дій одночасно на прохання дорослого.


В період від 2 до 3 років відбувається зародження знакової функції мислення, яка є одночасно і зародженням уяви дитини. Маленьким карапузам притаманні такі елементарні форми уяви, такі як вгадування та передбачення. Отже, маленькі діти ще не можуть щось вигадати чи придумати. Лише наприкінці періоду, у 2,5 – 3 роки малюк може сказати неправду. Тому, у цей віковий період діти відкриті, чесні та відверті. Вони ще не вміють приховувати свої симпатії та антипатії. Їх почуття не стійкі та суперечливі, а настрій часто змінюється. Чутливість маленьких карапузів до емоційного стану інших проявляється і у так званому „ефекті зараження”, коли діти починають наслідувати поведінку ровесника. Якщо серед групи малюків один почне голосно кричати, стрибати або плескати у долоні, то більшість інших почнуть його наслідувати. Активне виявлення негативних та позитивних емоцій таких дітей залежить від фізичного комфорту чи дискомфорту ( шарф може „кусатися”, рукавички „колотися” тощо). Однією з умов розвитку впевненості та спокою у цьому віці є дотримання чіткого режиму дня, тобто систематичного, ритмічного повторення однакових подій.
Отже, основні особливості психічних процесів у цьому віці – їх залежність від наочної ситуації; функціонування в нерозривній єдності з практичними діями; афективний характер спрямованості на пізнання навколишнього світу.


Мовлення в ранньому дитинстві розвивається двома лінями: удосконалюється розуміння мови дорослих та формується власна активна мова малюка. У цей же час на фоні збільшення словника з’являється дитяча словотворчість. Але мова дітей ще ситуативна, без розгорнутих фраз. Діти починають засвоювати елементарні граматичні правила мови, з’являється здібність розрізняти звуки. Тепер малюки здатні розуміти прості за змістом та невеличкі за обсягом казки, вірші, розповіді, починають відгадувати прості загадки.


Заняття і вправи з крупами, ґудзиками, паззлами, й ігри з кубиками, природним матеріалом, рамками-вкладишами, м’ячиками, музичними інструментами. А також малювання пензликом і фломастерами, весела аплікація та ліплення. Такі ігрові заняття спрямовані на розвиток уваги, різних видів пам’яті, мислення, уяви та активного мовлення дитини. Адже рівень розвитку мови дітей знаходиться у прямій залежності від ступеня сформованості складних рухів рук. Ось де на допомогу приходять пальчикова гімнастика та творчі заняття. Ігри на заняттях чергуються з потішками - забавлянками, які допомагають малятам встановлювати зв’язки між словами, предметами, діями та явищами. Веселі віршики активізують мовлення дітей шляхом наслідування мови дорослого. Окрім того, такі заняття розвивають у дітей основні аналізатори, дрібну моторику рук, удосконалюють координацію рухів, допомагають орієнтуватися у просторі.

Спілкування дитини з дорослими набуває форми спільної діяльності. З набуттям маленького життєвого досвіду дитина вперше прагне до самостійності, але її бажання часто не співпадають з можливостями. Після 2-х років зароджується самосвідомість дитини. Первинна форма самосвідомості – це впізнавання себе у дзеркалі , на фотографіях. Новий етап у розвитку починається коли малюк переходить від називання себе у по імені (Марина грає) до вживання першого „Я”( Я граю). Так виникає психологічна криза "Я сам", подолати яку повинні допомогти близькі дорослі, допомагаючи дитині і водночас даючи простір для її самостійності. Наприкінці раннього дошкільного віку ( 3-й рік життя) дорослі стикаються з ще й так званою "кризою 3-х років", яка дуже часто супроводжується впертістю, негативізмом, протестом проти дій дорослих. Її сутність полягає у психологічному відокремленні "Я" дитини від оточуючих дорослих. Ця суперечність розв’язується в зміні стосунків між дорослим та дитиною, а також у сюжетно-ігровій діяльності, що означає перехід на новий етап розвитку дитини.

Кiлькiсть переглядiв: 490

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.